Hyundai (конгломерат)
.svg){kind=logo} | |
 | |
| Тип | конгломерат |
|---|---|
| Правова форма | конгломерат |
| Галузь | Будівництво, Автомобілебудування, Туризм |
| Засновано | 1947 |
| Засновник(и) | Чон Чжу-йон |
| Причина закриття | Розділення |
| Штаб-квартира |  Південна Корея Сеул |
| Продукція | Легкові автомобілі і позашляховики |
| Дочірні компанії | «Hyundai Elevator» «Hyundai Asan» «Hyundai Research Institute» «Hyundai Global» «Hyundai Movex» |
| hyundaigroup.com(кор.) | |
 Hyundai у Вікісховищі | |
Hyundai (кор. 현대, 現代현대?, 現代? хенде) — корейський чеболь (конгломерат), заснований Чон Чжу-йоном. Після Азійської фінансової кризи компанія передала в особливі підрозділи більшість видів бізнесу, в тому числі «Hyundai Motor Group», «Hyundai Department Store Group», і «Hyundai Heavy Industries Group». Назва «Hyundai» походить від сінокорейського слова 現代, що означає «сучасність»[1].
Перша компанія групи була заснована в 1947 році як авторемонтна майстерня. Згодом вона стала інженерно-будівельною компанією[2]. Чон Чжу-йон і члени його сім'ї почали займатися й іншими видами діяльності, розширивши вплив на інші галузі промисловості. В результаті з'явився найбільший в Кореї чеболь.
За допомогою американських військових контрактів і підтримки урядових програм розвитку інфраструктури, компанія Чон Чжу-йона стала головною будівельною фірмою в Республіці Корея. Зокрема, вона виконувала престижне замовлення на будівництво 400-кілометрової надшвидкісної магістралі між Сеулом і Пусаном[3]. З 1965 року Hyundai почала виходити на будівельні ринки Гуаму, Таїланду і В'єтнаму[4]. У 1967 році була заснована Hyundai Motor Company[5]. В 1973 році була заснована Hyundai Heavy Industries[6]. На наступний рік було завершено будівництво першого морського судна[7]. У 1983 році Hyundai увійшов в електронну промисловість, створивши компанію Hyundai Electronics (з 2001 року «Hynix»)[8].
До середини 1990-х років компанія Hyundai мала понад 60 дочірніх компаній і брала активну участь у різних сферах економіки, в тому числі автомобілебудуванні, будівництві, хімічній промисловості, електроніці, фінансових послугах, важкій промисловості та суднобудуванні. У цей же період вона мала загальний річний дохід $90 млрд і понад 200 000 співробітників[4].
У березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ до України, компанія зупинила роботу заводу в Санкт-Петербурзі. Наприкінці 2023 року компанія узгодила план продажу активів Росії за символічні $78[9], а в січні 2024 російську філію було продано російській компанії "Арт-Фінанс"[10].
У грудні 1995 року було оголошено про велику реструктуризацію управління, яка торкнулася 404 керівників компанії[11].
У квітні 1999 року Hyundai оголосила про велику реструктуризацію, скорочення на дві третини числа бізнес-одиниць, а також плану по розподілу конгломерату на п'ять незалежних бізнес-груп[12][13].
Після реструктуризації, яка почалася з 2000 року, основними видами бізнесу компанії стали суднобудування, автомобілебудування, будівництво, роздрібна торгівля, фінанси, електроніка. Після смерті засновника Чон ��жу-йона у 2001 році, компанії, складові чеболь, відокремилися і стали представляти самостійні підприємства.
В результаті реструктуризації компанія Hyundai Group стала займатися тільки контейнерними перевезеннями, виробництвом ліфтів і туризмом. Більшість компаній, що носять ім'я Hyundai, юридично не пов'язані з Hyundai Group. Тим не менш, в більшості колишніх дочірніх компаній конгломерату Hyundai продовжують керувати родичі Чон Чжу-йона.
- ↑ Hyundai smokes the competition. CNN Money. 5 січня 2010. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 11 січня 2012.
- ↑ The last emperor. The Economist. 4 лютого 1999. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 11 січня 2012.
- ↑ Воронцов А. В. Республика Корея: социально-экономическая структура и торгово-экономические отношения с СНГ / РАН. Институт востоковедения. 2-е издание.- М.: ИВ РАН, 1998 г. С.14
- ↑ а б Rowley, Chris; Paik, Yongsun (2009). The Changing Face of Korean Management. Taylor & Francis. с. 10. ISBN 0-415-77400-4. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ Chung Ju Yung, Founder of Hyundai Empire, Dies at 85. The New York Times. 22 березня 2001. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
- ↑ As Korean Heirs Feud, an Empire Is Withering; Change and Frail Finances Doom the Old Hyundai. The New York Times. 26 квітня 2001. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
- ↑ Steers, Richard (1999). Made in Korea: Chung Ju Yung and the Rise of Hyundai. Routledge. с. 96. ISBN 0-415-92050-7. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ Hyundai Electronics to Be Renamed Hynix. The New York Times. 9 березня 2001. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 10 квітня 2012.
- ↑ Hyundai продає свій завод на території Росії за символічну ціну. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
- ↑ Виробник автомобілів Hyundai продав два заводи під Санкт-Петербургом. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Hyundai Announces Management Changes. The New York Times. 29 грудня 1995. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
- ↑ Hyundai Gives In to Seoul Pressure on Chaebol. The New York Times. 22 квітня 1999. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
- ↑ Hyundai to shed 53 units in debt reduction plan. Asia Times. 27 квітня 1999. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 січня 2012.
- http://hyundaiengineering.blogspot.com/2010/11/hyundai-conglomerate-groups-of-korea_7719.html [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.hyundaigroup.com/eng/ [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- «Funding Universe profile» [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.thearticlewriter.com/the-history-of-hyundai.htm [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
- «Hyundai Group» Блог (англ.)
- http://www.twitter.com/HyundaiHEC [Архівовано 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.]